Німеччина розташована в Центральній Європі, в центрі Європейського союзу. Вона граничить з Даніею на півночі, Польщею і Чехією на сході, Австрією і Швейцарією на півдні, Францією, Люксембургом, Бельгією і Нідерландами на заході. Країна омивається водами Балтійського і Північного морів.
Це федеративна парламентська республіка і п'ята за величиною країна в Європі. Німеччина складається з 16 земель Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передняя Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північний Рейн - Вестфалія, Тюрингія, Шлезвиг-Гольштейн, три з яких - міста: Берлін, Гамбург і Бремен. Це країна Октоберфеста, відомих пивоварень і фірмових білих мюнхенських сосисок, батьківщина Людвіга ван Бетховена, Рихарда Вагнера, братів Грімм, Вольфганга Амадея Моцарта, Зигмунда Фрейда, Отто фон Бісмарка та Альберта Ейнштейна. Німеччина міняла свою столицю сім разів. В різний час нею були: Аахен, Регенсбург, Франкфурт-на-Майне, Нюрнберг, Берлін, Веймар, Бонн. З 1990 р. столицею об'єднаної країни знову став Берлін.
Німецькі племена мешкали на території Центральної Європи ще в 1-му тисячолітті до н. є. Вони заселяли прикордонні землі Римської імперії, а з II ст. н. є. почали озброєні вторгнення в неї. Офіційною датою початку німецької історії вважається 9 р. н. є., коли германський князь Армірий розбив у битві в Тевтобургському лісі відразу три римські легіони. Завдяки успіху Армірия, римлянам довелося відмовитися від продовження завоювання Центральної та Північної Європи. У 476 р. німецьким воєначальником Одоакром був позбавлений влади останній римський імператор Ромул Август і зруйнований Рим. Після розпаду Римської імперії в Західній Європі утворилася Франкська держава, яка в 800 р. при Карлі Великому, перетворилося на імперію, що включає і німецькі землі. Нащадки Карла Великого не зуміли зберегти цілісність держави, воно було поділене й утворилися три королівства - Западнофранкське (згодом Франція), Східнофранкське (згодом Німеччина) і Серединне королівство (що незабаром розпалося на Італію, Прованс і Лотарингію).
Традиційно датою заснування Німецької держави заведено вважати 2 лютого 962 р., коли східнофранкський король Оттон I був коронований в Римі та став імператором Священної Римської імперії. Всупереч спробам імператорів об'єднати землі, імперія виявилася роздробленою на численні практично незалежні держави та міста, частина з них на півночі об'єдналися у військово-торговий союз Ганзу. Реформація започаткувала декілька релігійних воєн в Німеччині, що завершилися в 1648 Вестфальським світом. У 1701 р. на території Священної Римської імперії виникло Прусське королівство зі столицею у Берліні. У 1806 р. Наполеон I скасував Священну Римську імперію, її імператор став носити тільки титул імператора Австрії. 10 серпня 1866 р. був створений Північнонімецький союз з королем Пруссії на чолі, через чотири роки перейменований в Німецьку імперію з канцлером графом Отто фон Бісмарком. Німецькі імператори були наймогутнішими правителями Європи. Переломний момент в історії країни розпочався з 1888 р., коли зайняв престол Вільгельм II з амбіціями і планами світового панування. Новий імператор усунув з посади канцлера Бісмарка і в 1914 р. почалася Перша Світова війна і нова епоха. Німеччина, - країна зі славною історією, в якій було багато неоднозначних і сумних сторінок, з яких вона винесла хороший урок. Перша і Друга світові війни закінчилися для неї численними руйнуваннями й розділенням на дві країни.
До головних пам'яток країни відносяться Національний парк Берхтесгаден, долина Рейну, баварські замки короля Людвіга, у тому числі й відомий Замок Нойшванштайн, Чорний ліс Шварцвальд, Бамберг і Бургерштадт, Вернигероде і Кведлінбург з їх фахверковими будинками, баварські озера Кенингзее і Боденське озеро, Замок Гогенцоллерн, Абатство Этталь, Жіночий монастир Фрауэнинзель, Кельнский собор, і багато інших.
