Місто-музей, місто тисячі вікон, найбільш відвідуване туристами місто Албанії Берат знаходиться за 120 кілометрів від столиці країни Тірани. Берату 2400 років.
Історія міста почалася в 6 столітті до н.е., коли на високій скелі на березі ріки Осуми з'явилося перше иллирийске поселення. Пізніше, в 3 столітті до н.э, поселення перетворилося на укріплене місто з потужною фортецею, а грецькі поселенці дали йому назву Антипатрея. Ще через століття територія увійшла до складу Римської імперії, а після її розпаду, до складу Візантії. Один з візантійських імператорів дав місту іншу назву - Пульхериополис (на честь своєї сестри).
У 9 ст. н.е. фортеця на скелі та долина навколо неї були завойовані болгарським царем Сімеоном I, який назвав місто Белиградом (Біле місто). Ця назва і збереглося до наших днів. Пізніше Берат знову входив до складу Візантії, потім Сербського королівства, потім імперії Османа.
Упродовж віків Берат випробував вплив численних завойовників і це не може, не відбитися на архітектурі міста, яка є сумішшю західних і східних стилів, де пам'ятники античного минулого є сусідами зі спорудженнями християнського культу і пізнішими ісламськими будівлями. Саме у період Османа склалася та архітектурна забудова, яка зробила Берат відомим у всьому світі: терасне зведення будинків на схилах гори. Будинки будувалися один над іншим, мали два поверхи (другий поверх сходинкою нависає над першим) і широкі вікна, що займали майже увесь фасад і створюють враження світла і простору. Не випадково неофіційне назву Берата- "місто тисячі вікон". Двері здалека були непомітні й мандрівники, що відвідували місто, думали, що жителі заходять у свої доми через вікна. Два старі райони міста Мангалем і Горица, розташовані на протилежних берегах річки Оссумі, сполучає старовинний міст Горица, побудований в 1780 році.Третій район міста-Калу, де знаходиться сама фортеця, цікавий тим, що, можливо, це єдина фортеця, де досі живуть люди. Впродовж усього феодального періоду місто було володінням знатної сім'ї Музакай, які побудували на території фортеці декілька церков, в одній з них зараз розташовується музей албанського іконописця - Онуфрі. Особливістю художнього стилю Онуфрі було використання унікального червоного відтінку фарби ("яскраво-червоний колір Онуфрі").
У 2008 році історичний центр міста був занесений в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
